Геннадій Біліченко народився 14 грудня 1972 року у Казахстані. У 1994 році після строкової служби в армії та закінчення Бобруйського автотранспортного технікуму переїхав на Полтавщину, у село Гожули, де жили батьки.

На військову службу в СБУ був прийнятий у 1995 році – починав з посади оперативного водія відділу «А» в Управлінні Служби безпеки України в Полтавській області. 

Заочно закінчив виш, отримав вищу освіту, атестувався на офіцерську посаду у своєму ж підрозділі – в «Альфі». У період служби брав участь у 180 бойових операціях, спеціальних заходах із охорони свідків, затриманнях озброєних злочинців.

Капітан Біліченко був відряджений на схід України у дні стрімкого загострення подій у Луганській та Донецькій областях. 

13 квітня 2014 року під час виконання бойового завдання група спецпризначенців, яка направлялася для звільнення від російських терористів адміністративних будівель міста Слов’янськ на Донеччині, потрапила у засідку. У тому бою капітан Геннадій Біліченко отримав смертельні поранення і загинув на місці бою. Його смерть стала першою у переліку військових, які загинули у збройному протистоянні з російською агресією на Донбасі.

Того ж дня було оголошено про початок антитерористичної операції на сході України.

За вірність військовій присязі та незламність духу Указом Президента України від 20.06.2014 капітан Біліченко Геннадій нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

На місці загибелі капітана встановлено пам’ятний знак, його іменем названо один з навчальних курсів Національної академії СБУ.

У Геннадія залишилися дружина та син.