Руслан Лужевський народився 31 серпня 1975 року в селищі Волошинівка Баришівського району Київської області.

Офіцер за покликанням та лідер за характером – таким був майор Лужевський. Службі в Центрі спеціальних операцій «А» він присвятив 14 років життя. У його професійній біографії – участь у миротворчих операціях в Іраку, спецоперація з визволення українських моряків із полону сомалійських піратів, численні затримання озброєних злочинців. 

Руслан входив до п’ятірки кращих стрільців України, був майстром спорту з кульової стрільби, рукопашного бою, виконав за своє життя більше тисячі двохсот стрибків з парашутом. 

У службове відрядження на схід України відбув на початку квітня 2014 року, коли в Луганську почалося захоплення органів державної влади проросійськими сепаратистами під керівництвом представників спецслужб РФ. 

5 травня 2014 року майор Лужевський отримав чергове бойове завдання – забезпечити «зелений коридор» для колони українських військових, що вирушала для звільнення від терористів Слов’янська. 

Біля селища Семенівка група потрапила в засідку, під обстріл із трьох сторін. В бою Руслан був двічі поранений, але продовжував вести вогонь. Загинув на місці бою.

За виняткову мужність і героїзм Указом Президента України від 03.11.2014 майору Лужевському Руслану присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Його ім’ям названа вулиця у Києві та навчальний курс Національної академії СБУ.

Щороку співробітники «Альфа» проводять турнір з тактичної стрільби, присвячений пам’яті Героя України Руслана Лужевського. 

У серпні 2017 року у рідному селі Руслана на Київщині відновлено спортивний комплекс «Легенда», якому присвоєно його ім'я. 

У Руслана залишилися дружина та двоє синів.