Реформу Служби безпеки України неможливо розглядати окремо від змін у діяльності всієї правоохоронної системи. Таку думку висловив заступник керівника з питань реформування СБУ Сергій Пунь під час онлайн дискусії про те, чи мають залишитися у Служби функції досудового розслідування. Це обговорення, що відбулося за участі народних депутатів та представників експертного середовища, було організовано Центром громадянських свобод.

«Реформа СБУ не має бути відірваною від змін у діяльності всього сектору безпеки. Оскільки в кінцевому результаті вона має привести до збалансування, а не до дисбалансу наявної правоохоронної системи. Така реформа не має бути секторальною чи хаотичною», – зазначив Сергій Пунь.

Водночас, обговорюючи доцільність функцій досудового розслідування у СБУ, Сергій Пунь звернув увагу на міжнародний досвід. «Якщо ми візьмемо скандинавську модель, то у всіх спецслужбах цих країн є слідчі підрозділи, тобто вони можуть проводити досудове розслідування», – зазначив представник СБУ.

Зберігаються такі підрозділи і в спецслужбах пострадянських країн, котрі, як і Україна, зіштовхуються із загрозами з боку Російської Федерації.

Тож Сергій Пунь вважає, що реформа СБУ має враховувати кращі європейські практики, а не просто відкидати окремі функції, наприклад, щодо контррозвідувального захисту економіки.

Він звернув увагу й на те, що реформаторський законопроєкт унеможливлює залучення співробітників СБУ до розслідувань, які здійснюють інші правоохоронні органи. Адже дуже часто саме ці випадки викликають несприйняття з боку експертів і громадського сектору. Представник Служби зазначив, що тільки упродовж 2019 року СБУ отримала майже 7 тисяч доручень від слідчих прокурорів. Й хоча 64% цих звернень не належали до компетенції СБ України, її співробітники згідно із законом були змушені виконувати такі доручення.

Нагадаємо, що проєкт закону «Про Службу безпеки України» подано Президентом до парламенту 10 березня. Він містить системні нововведення, які дозволять українській спецслужбі перейти на якісно інший рівень у своїй діяльності. У травні Верховна Рада розглянула законопроєкт і направила його на повторне перше читання. Наразі робота над текстом проєкту триває на базі профільного комітету ВР із залученням експертних представників міжнародних партнерів і громадського сектору.