Служба безпеки України системно та зважено виконує зобов’язання в межах Дорожньої карти з питань верховенства права. Про це начальник апарату Голови СБУ бригадний генерал Олег Головаш заявив під час тематичного воркшопу з імплементації заходів блоку «ІV. Юстиція, свобода та безпека» Дорожньої карти з питань верховенства права.

Захід відбувався під егідою Міністерства юстиції України та за підтримки проєктів ЄС: «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні (Право-Justice III)» й GIZ «Сприяння наближенню України до ЄС у сфері верховенства права (3E4U)».

До панельної дискусії «Новий Закон України «Про Службу безпеки України», посилення демократичного контролю за СБУ» долучилися представники Європейської Комісії, Консультативної місії ЄС в Україні, проєктів ЄС, а також громадянського суспільства.

Під час дискусії представник Європейської Комісії відзначила прогрес СБУ у впровадженні реформ і виконанні положень Дорожньої карти, де визначені ключові заходи, які є критичними для наближення України до членства в ЄС.

За її словами, реформу Служби необхідно розглядати комплексно, включно з прийняттям необхідних норм законодавства. Зокрема, нового закону «Про СБУ», який безпосередньо пов'язаний із прийняттям Закону України «Про органи правопорядку» та відповідними змінами до Кримінального процесуального кодексу України.

Представники КМЄС в Україні підкреслили, що реформа СБУ – складний процес. Тому під час заходу експерти зосередились виключно на питанні демократичного цивільного контролю, практиках держав-членів ЄС, чинному національному законодавстві, ключових викликах для України та необхідних наступних кроках. На думку учасників дискусії, для подальшого удосконалення демократичного контролю та прийняття й імплементації необхідних нормативних актів має проводитися спільна робота не лише СБУ, а й розвідувальних органів, РНБО, Парламенту та Офісу Президента України.

Начальник апарату Голови СБУ Олег Головаш подякував представникам Європейської Комісії за сприяння Україні у її боротьбі за збереження державності та незалежності, а Консультативній місії ЄС – за взаємодію, завдяки якій вдалося реалізувати низку трансформаційних змін в структурі СБУ та адаптувати національне законодавство до вимог ЄС та НАТО у сфері безпеки.

«СБУ є учасником виконання заходів, що передбачені Комплексним стратегічним планом реформування органів правопорядку, Дорожньої карти взаємосумісності Україна-НАТО і, безумовно, Дорожньої карти з питань верховенства права, якій присвячений захід. Упродовж останніх трьох років завдяки плідній роботі СБУ з Парламентом України та міжнародними партнерами прийнято 13 законів, які дозволили впровадити в національне законодавство ефективні інструменти, пов'язані з основними напрямами діяльності СБУ: боротьба з тероризмом, забезпечення інформаційної безпеки та кібербезпеки, оперативно-бойової діяльності тощо», – підкреслив Олег Головаш.

Він також зазначив, що соціологічні опитування, проведені на замовлення міжнародних організацій у 2024-2025 роках, продемонстрували, що СБУ є однією із лідерів за рівнем довіри суспільства.

Крім цього, СБ України системно і покроково впроваджує реформи, водночас зміни впроваджуються таким чином, щоб не допустити зниження ефективності протидії зовнішнім загрозам. У межах цієї діяльності СБУ розробила та затвердила Стратегію розвитку відомства до 2030 року.

Начальник апарату Голови СБУ також повідомив, що наразі напрацьовано текст законопроєкту, який має врегулювати окремі питання уніфікації контррозвідувальної діяльності Служби. Документ представлений Єврокомісії та Представництву НАТО в Україні. Також у взаємодії з міжнародними партнерами опрацьовано нормативно-правові акти, регламенти і директиви Євросоюзу, у тому числі щодо поводження з класифікованою інформацією. Відповідний текст законопроєкту скеровано на розгляд до Єврокомісії та Представництва НАТО в Україні.

Олег Головаш зазначив, що в СБУ відсутні кримінальні провадження, які стосуються розслідування економічних та корупційних злочинів. При виявленні ознак кримінального правопорушення вказаної категорії матеріали негайно направляються до відповідних правоохоронних органів.

Це відбувається у межах дотримання інституту підслідності та консолідації досудового розслідування кримінальних правопорушень, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України у сфері національної безпеки.

«З приводу розслідування міжнародних злочинів, що мають особливу специфіку, – збір повної картини доказів і документування дій військово-політичного керівництва країни-агресора, здобування і легалізація інформації як доказів, що стосуються воєнних планів і дій збройних формувань рф, передача до міжнародних судових інстанцій – виконання цих завдань успішно здійснюється СБУ, яка має відповідні повноваження, визначені законодавством України. Поділ мандата і повноважень СБУ з іншими органами у цій сфері є недоцільним», – наголосив бригадний генерал. 

Учасники заходу окрему увагу приділили напрацюванням нового законопроєкту щодо діяльності СБУ. Так, експерти СБУ вивчили законодавство, що регулює діяльність внутрішніх спецслужб країн Європи, насамперед Польщі, Німеччини, Франції, а також країн Балтії та Скандинавії. В дев’яти державах-членах ЄС внутрішні спецслужби мають функцію досудового розслідування злочинів, що посягають на національну безпеку. Тому наявність найкращих європейських практик є дискусійною та має ґрунтуватися на пріоритеті національних інтересів кожної держави. В межах напрацювання законопроєкту СБУ відкрита до діалогу.

У співпраці з КМЄС в Україні експерти СБУ також проаналізували європейські моделі демократичного цивільного контролю за діяльністю спеціальних служб. СБУ зі свого боку зацікавлена у розбудові ефективної системи нагляду. Водночас запровадження нових форм зовнішнього контролю доцільно здійснювати після ґрунтовної експертної оцінки, достатності 11 існуючих форм зовнішнього контролю за діяльністю СБУ, які визначені законодавством.

Важливим аспектом є забезпечення функціонування спеціального парламентського комітету у майбутньому складі Верховної Ради, який забезпечуватиме контрольні функції за діяльністю органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронних органів спеціального призначення та розвідувальних органів. Впровадження процедури проходження членами цього комітету спеціальної перевірки у зв’язку із доступом до інформації розвідувальних і контррозвідувальних органів також потребує спільної уваги ЄС та СБУ.

Водночас питання створення незалежного омбудсмена залишається дискусійним за наявності в Україні трьох інститутів омбудсменів, які вже здійснюють контроль за діяльністю СБУ в межах своїх повноважень.

СБУ розраховує на плідну співпрацю з міжнародними партнерами щодо розробки реалістичної моделі демократичного цивільного контролю за діяльністю національних спецслужб. Ця модель має сприяти ефективному виконанню спеціальними службами поставлених завдань з безумовним дотриманням прав і свобод людини.

«СБУ веде активну роботу з Верховною Радою для напрацювання і прийняття найближчим часом вкрай важливих законів у сфері контррозвідувальної діяльності та охорони державної таємниці в сучасних умовах. СБУ готова до подальшої спільної роботи над проєктом Закону України «Про органи правопорядку», що є необхідним з точки зору розмежування повноважень. Прийняття Закону України «Про органи правопорядку», змін до законів «Про контррозвідувальну діяльність» та «Про державну таємницю» безпосередньо впливає на завершення комплексної роботи над проєктом Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України». Наша спільна мета – подальша розбудова СБУ як сильного партнера європейського безпекового середовища», – підбив підсумки Олег Головаш.