Телефон довіри 0 800 501 482

Основні вимоги нормативно-правових актів щодо порядку засекречування відомостей про товари, роботи та послуги, щодо яких здійснюється закупівля для потреб національної безпеки та оборони

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оборонні закупівлі» придбання державними замовниками товарів, робіт і послуг може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких закупівель як закрита закупівля (переговори та поетапні переговори). При цьому закриті закупівлі здійснюються державним замовником у порядку та на умовах, визначених статтею 18 цього Закону.

Зокрема статтею 18 зазначеного Закону передбачено, що закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становить державну таємницю, здійснюється за закритими закупівлями відповідно до цього Закону, з урахуванням положень закону, що регулює питання захисту державної таємниці.

Заходи щодо планування, формування, розміщення та виконання оборонних закупівель, що становлять державну таємницю, також здійснюються з дотриманням вимог законодавства про державну таємницю (ст. 35).

Відповідно до законодавства рішення про віднесення до державної таємниці конкретних (деталізованих) відомостей у сфері діяльності держави, на підставі яких формується Звід відомостей, що становлять державну таємницю (затверджений наказом ЦУ СБУ від 23.12.2020 № 383, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.01.2021 за № 52/35674, опублікований в офіційних виданнях України, далі – ЗВДТ), приймають уповноважені особи державних органів – державні експерти з питань таємниць, з дотриманням вимог ст. 8 Закону України «Про державну таємницю» (далі – Закон) та ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

На виконання статті 12 Закону Службою безпеки України здійснюється реєстрація вказаних рішень та підготовка на їх підставі відповідних статей ЗВДТ (внесення змін до нього).

Відповідно до ст. 8 Закону відомості про факт та предмет закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань (правоохоронних органів), а також інформація про здійснення закритих закупівель відповідно до вимог Закону України «Про оборонні закупівлі» (далі – закупівля) може становити державну таємницю.

Наприклад, до державної таємниці віднесено відомості за сукупністю всіх показників про найменування, кількість озброєння (військової техніки, боєприпасів, спеціальних комплектувальних виробів, запасних частин та матеріалів до них), вартість, терміни (строки) постачання, проведення робіт, надання послуг з їх відновлення (ремонту), місце поставки, що містяться в окремих договорах (контрактах), які укладаються для потреб військових формувань (правоохоронних органів, Держспецзв’язку) при їх функціонуванні в умовах правового режиму воєнного стану або особливого періоду (ст. 1.4.14 ЗВДТ).

З метою підвищення рівня відповідальності посадових осіб та удосконалення нормативно-правових актів з питань засекречування інформації щодо проведення державних оборонних закупівель, Службою безпеки України у 2020 році було ініційовано зміни у статтю 15 Закону та у Порядок організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (затверджений постановою Уряду від 18.12.2013 № 939, зі змінами від 16.06.2023 № 615), якими визначено, що необхідність засекречування товарів, робіт і послуг, щодо яких здійснюється закупівля в інтересах забезпечення національної безпеки та оборони держави, має визначатись окремим документом – висновком держексперта з питань таємниць, що підтверджує відповідність відомостей про закупівлю вимогам статті ЗВДТ та визначає шкоду національній безпеці України у разі витоку такої інформації.

Тим самим закладено основи для унеможливлення безпідставного надання грифів секретності безпосередніми виконавцями, які укладають контракти та здійснюють закупівлі, а також впроваджено додатковий механізм контролю керівництва відповідних державних органів, які є держекспертами, за проведенням відповідних заходів з метою унеможливлення уникнення застосування публічних конкурентних процедур і створення при цьому корупційних ризиків.

Таким чином, порядок захисту таємної інформації під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, на відміну від службової/конфіденційної інформації, наразі є найбільш врегульованим. Він передбачає комплексне залучення на всіх етапах цього процесу фахівців, що мають відповідний рівень знань, умінь та навичок в певній галузі (члени експертної комісії при державному експерті з питань таємниць), а також самого державного експерта з питань таємниць, як посадової особи, уповноваженої здійснювати віднесення інформації до державної таємниці у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування з однієї сторони, та СБУ – в частині відповідності прийнятого рішення за формою та змістом вимогам законодавства та його подальшої реєстрації з другої сторони.

Зокрема на період дії правового режиму воєнного стану Урядом України визначено особливості здійснення оборонних закупівель (затверджені постановою КМ України від 11.12.2022 № 1275, далі – Особливості закупівель), якими передбачено, що без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”, здійснюються не лише закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд. При чому порядок проведення таких закритих закупівель та порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником у сфері оборони (пункт 43).

Також 03.01.2026 набула чинності постанова КМУ від 26.12.2025 № 1801 «Про внесення змін до особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану», якою серед іншого внесено зміни до пункту 43 Особливостей закупівель, зокрема щодо здійснення державними замовниками закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, з урахуванням висновку державного експерта з питань таємниць про ступінь секретності товарів, робіт і послуг оборонного призначення, щодо яких здійснюється закупівля.

При цьому закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю та призначені для виконання державних цільових програм реформування і розвитку оборонно-промислового комплексу, розвитку ракетного озброєння, створення системи протиракетної оборони, зокрема щодо освоєння і впровадження нових технологій, створення нових і нарощування (модернізації, ремонту, реконструкції, розширення та переобладнання) наявних виробничих потужностей для виготовлення товарів оборонного призначення, здійснюються з урахуванням вимог цього пункту, пунктів 44, 45, 47-49 Особливостей закупівель.

Водночас з урахуванням рекомендацій іноземних партнерів, висловлених під час Стратегічного огляду системи оборонних закупівель, Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції разом з іншими державними інституціями, в т.ч. СБУ, розпочато роботу з напрацювання стратегії реформування системи оборонних закупівель. Роботу в робочих групах очолює Міністерство оборони України, яке відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 визначено головним органом у сфері планування та здійснення оборонних закупівель.

СБУ підтримує вибрану стратегію щодо реформування системи оборонних закупівель з урахуванням передового досвіду країн ЄС та НАТО та як спеціально уповноважений державний орган у сфері охорони державної таємниці на постійній основі вживає заходи, спрямовані на реалізацію державної стратегії забезпечення прозорості всіх можливих аспектів оборонних закупівель, а саме недопущення використання механізму засекречування для уникнення публічних конкурентних процедур і створення при цьому корупційних ризиків.

Про наявні пропозиції з оптимізації змісту чинних нормативно-правових актів у сфері засекречування оборонних закупівель та  виявлені факти порушень у цій сфері просимо повідомляти на електронну пошту: callcenter@ssu.gov.ua.