Ворожі спецслужби намагаються збирати розвідувальну інформацію, влаштовувати провокації тощо. У зоні ризику перебувають: військові, правоохоронці, цивільні громадяни, які перебувають на території держави-агресора чи на тимчасово окупованих українських територіях, або мають там родичів, громадяни, які користуються російськими соціальними мережами. 

Громадянам, які перебувають у зонах ризику, варто пам’ятати:

1. Для вербування спецслужби можуть застосувати різні методи: фізичний вплив, погрози життю і здоров’ю, морально-психологічний тиск, провокації і шантаж, обіцянки грошової винагороди, створення штучних компрометуючих ситуацій.
2. Вербування часто відбувається безпосередньо на території держави-агресора чи на окупованих територіях. На громадян може чекати посилений огляд чи детальне опитування, під тиском можливі спроби залучення до співпраці.
3. Для вербування можуть використати компромат, сфабрикувати звинувачення у контрабанді, навмисно влаштувати ДТП, затримати за участь у несанкціонованих мітингах чи звинуватити у причетності до терористичної діяльності тощо.
4. Інколи громадянин навіть може не усвідомлювати, що працює в інтересах іншої держави. Людину використовують «втемну». Спілкування відбувається з нібито звичайними людьми – діячами громадських, релігійних, культурологічних об’єднань, роботодавцями, іноземцями з інших країн. Досвідчені агенти спецслужб працюють під прикриттям, можуть задіяти патріотичні гасла чи грошову винагороду. А зрештою через завербованих осіб вони підбурюють до деструктивних і протиправних дій.

Співпраця з іноземними спецслужбами є злочином проти національної безпеки. Кримінальний кодекс України класифікує його, як державну зраду. Вона карається позбавленням волі на строк до п’ятнадцяти років, а в умовах воєнного стану - аж до довічного позбавлення волі.

Водночас Кримінальний кодекс України передбачає звільнення від кримінальної відповідальності, якщо людина добровільно заявила про свій зв'язок з іноземною спецслужбою (ч. 3 ст. 111).